- розгілля
- —————————————————————————————розгі́лляіменник середнього родурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розгілля — я, с., рідко. Те саме, що розвилка 1) … Український тлумачний словник
розгілчастий — а, е. Який має густе, розлоге гілля … Український тлумачний словник
роздоріжжя — (місце, звідки розходяться / куди сходяться дві / кілька доріг), розпуття, перепуття, розстань, розтік, розтока, розсоша, роздорож, перетин; перехрестя, схрещення, перехрещення, схрестя, розхрестя; розвилка, розвилина, розгілка, розгілля,… … Словник синонімів української мови
гіллястий — (який має густе / велике гілля), гілчастий, розгілчастий, галузистий, вітластий, вітистий; крислатий, широковітий, широкогіллястий, розлогий, розложистий, розкидистий, розкидчастий, широкий, крижастий, широкогалузий, розхильчастий, розхилистий;… … Словник синонімів української мови
крислатий — 1) (який має розложисте гілля, розкішну крону про дерево, кущ), гіллястий, розлогий, розложистий, розгілчастий, вітластий 2) див. крисатий … Словник синонімів української мови